Технології обробки грунту: яку вибрати?..

За останні роки в сучасному землеробстві дедалі частіше впроваджуються такі нетрадиційні для наших регіонів методи обробки грунтів як no-till, mini-till, strip-till, що дозволяють досягати значної економії трудових, грунтових та енергоресурсів, попереджати деградацію ґрунтів, а також викликають руйнівні дії вітрову і водну ерозії, сприяти накопиченню і збереженню максимального кількостей вологи у родючому горизонті, нівелювати коливання грунтової температури та ін.

Ефективність таких способів обробки посівних площ доведена багаторічним досвідом їх застосування при вирощуванні просапних культур (кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, ріпаку, сої, сорго та ін) в умовах спекотного і посушливого клімату південних штатів США, Мексики, Бразилії, Австралії. Результативний досвід застосування подібних методів є і у землеробів України. А у зв'язку з неконтрольованим зміною клімату на планеті і постійним підвищенням середньорічних температур подальший перехід аграріїв до екологічно безпечного землеробства неминучий.

В той же час не можна підходити до впровадження зберігаючих землеробських технологій, керуючись лише їх популярністю і безсумнівними перевагами, без ретельного вивчення наявного досвіду, всебічної, виваженої оцінки пов'язаних з ними ризиків, можливих негативних моментів, у тому числі впливу кліматичних, грунтових та інших факторів, характерних для кожного, окремо взятого аграрного господарства. Про результативність застосування методів мінімальної обробки грунтів важко судити через рік – два після апробації, оскільки за такий період ще не вдається отримати достатньо даних, що дозволяють сформувати остаточні висновки. Процес переходу на сучасні агротехнології обробки грунтів досить тривалий, так як передбачає максимальне вирівнювання полів і повне руйнування плужної підошви з допомогою глибокого (35 см і більше) розпушування, що займає по часу не менше 4-х – 5-ти років.

Економічна ефективність від впровадження технологій no-till, mini-till або strip-till залежить не тільки від регіону і клімату, але і від сівозміни, виду оброблюваної культури та багатьох інших показників. Кожен з представлених методів грунтообробки вимагає від аграріїв аналітичного підходу, що враховує специфічні особливості техніки, всі нюанси розвитку культур, включаючи попередні і покривні, їх генетику, визначення оптимальних строків, норми, глибини внесення мінеральних і органічних добрив, вибору кращого періоду та способів закладення рослинних залишків. Тому, щоб керуватися конкретними результатами, які підтверджують або заперечують доцільність переходу від традиційної оранки до сберегающему землеробства, необхідно проаналізувати і узагальнити багаторічні здобутки, промахи і помилки, які отримані на особистому досвіді впровадження нових технологій.

Сьогодні практика застосування ресурсозберігаючих методів землеробства найбільш поширена в регіонах, які страждають від посухи або з обмеженою кількістю опадів, де вона цілком виправдана через кращого збереження водоудерживающей здатності грунту. Цьому сприяють рослинні залишки, неушкоджена грунтова структура на більшій частині посівних площ, покривні культури. В той же час накопичення на поверхні мульчуючого шару з значної кількості гумусу при надмірній вологості провокує утворення патогенної мікрофлори, негативно відбивається у подальшому на розвиток посівів.

Ще один недолік, пов'язаний з мінімальною обробкою посівних площ – це створення умов для росту бур'янів культур. У цьому випадку, щоб уникнути сильної засміченості, вдаються до використання пестицидів. Також в осінній період, за сприяння теплого південного клімату, відбуваються додаткові втрати ґрунтового запасу вологи і поживних компонентів внаслідок інтенсивного зростання покривних культур, тому прибирання їх рекомендується здійснювати своєчасно.

На результат выращивания сельскохозяйственных культур с применением современных методов обработки почв значительное влияние оказывает точность и период внесения удобрений. Большую роль в этом играют также погодные условия. Точное внесение определенной дозы питательных элементов под корневую систему каждого растения – задача довольно сложная и требует специальной техники. Но такой метод вполне оправдывает себя, так как позволяет избежать перенасыщения почвенной среды химическими соединениями за счет уменьшения расхода препаратов, что в свою очередь дает хозяйству ощутимую экономию. У той же час відсутність опадів у весняний період може створити небезпечну ситуацію, коли висока концентрація добрив здатна викликати опік тканин кореневої системи сходів. Щоб успішно вирішити цю проблему, слід вибрати для внесення необхідних культурам азоту, калію і фосфору оптимальний період (восени або навесні), з урахуванням їх затребуваності та умов збереження в живильному шарі.

Практично підтверджено, що дотримання правил сівозміни допомагає отримувати більш високі врожаї. Це правило поширюється і на культури, що вирощуються з застосуванням сучасної обробки грунту. Так, у разі використання технології strip-till, показники врожайності кукурудзи, попередником якої була соя, опинилися на 17% вище, ніж на полях, де раніше також вирощувалась кукурудза.

Ситуація в сучасному землеробстві така, що нові грунтообробні технології поступово витісняють традиційний спосіб інтенсивного обробітку грунту. Але повний перехід до них не може бути здійснено одночасно. Аграрні компанії і невеликі фермерські господарства, в залежності від кліматичних умов і ґрунтових особливостей, нарівні з ресурсозберігаючими способами зберігають практику застосування традиційних методів розпушування грунтів.

https://agrostory.com/info-centre/agronomists/tekhnologii-obrabotki-pochvy-kakuyu-vybrat-/