Річ у тім, що класичний ноу-тілл передбачає єдине втручання у ґрунт — під час сівби. А, отже, NPK у землю ніби не закласти. Ті саме стосується, до речі, і неможливості приорювання органічних добрив.
Коли ми висіваємо насіння озимих культур безпосередньо в стерню, то, звісна річ, орієнтуємося на припосівне внесення міндобрив. Однак, якщо це ми провадимо за традиційної технології, то можемо розрахувати мінеральне живлення на два роки поспіль, завчасно внісши необхідну норму фосфору та калію під культуру-попередник. За нульової технології такий агрозахід є неприпустимим.
Окрім цього, вносячи мінеральні добрива припосівним способом у рядок, можна переборщити і «спалити» молоденькі корінці посівів ще на старті.
Зокрема, це означає, що мінеральне живлення як озимої пшениці, так і інших сільгоспкультур за нульової технології повинне бути різноплановим та повною мірою враховувати особливості ноу-тілл, а саме — ефективне управління пожнивними рештками та сівозміну.
Для прикладу візьмемо невелике господарство «Мрія», розташоване у південній частині Київської області. Його площа становить лише 300 га, а керівник Войтовик Михайло вже впродовж багатьох років практикує класичний ноу-тілл, збираючи доволі високі врожаї. На полях «Мрії» строго чергуються озима пшениця пшениця та соя, що, зокрема, означає додаткову насиченість грунту легкодоступним азотом.
Почнімо з того, що поверхнею поля у «Мрії» не проходити жоден грунтообробний агрегат — як ми вже зазначали, справжня нульова технологія не передбачає механічного втручання у грунт. Роботу дискаторів та мульчувачів тут виконує потужний зернозбиральний комбайн, котрий якісно подрібнює пожнивні рештки та рівномірно розподіляє їх полем. Цю органічну масу ніхто не чіпає — просто під неї кладеться акуратно насіння за допомогою сівалки прямого висіву.
Не застосовується тут і такий за нинішніми годинами дефіцит, як органічні добрива — їх же приорювати потрібно. Втім, і особливої потреби в них не існує. Впродовж десятиріччя накопичення пожнивних решток на полях Михайла Войтовика вміст гумусу зріс на 0,7%! При цьому кількість черв'яків, які в тому числі «працюють» на підвищення родючості грунту, в середньому становить 167 особин на 1 м2. Цікаво, що це у десятки разів більше, аніж на сусідніх полях.
Тому не дивно, що тут вносять значно меншу кількість добрив у порівнянні з традиційною технологією. Це, звісно, позитивно відображається на рентабельності вирощування культур.
Отже, під озиму пшеницю Войтовик Михайло вносити 70 кг/га нітроамофоски під час сівби. Втім, трапляються роки, що цей агрозахід пропускається. Нещодавно в господарстві перейшли на польські багатокомпонентні NPK, а також на іспанські легкорозчинні мікродобрива у невеликих нормах. Навесні провадиться дворазове внесення КАСу. Перший раз — відразу по відновленню вегетації у нормі 130 кг/га, а вдруге — за декілька тижнів — після виходу в трубку — 80 кг/га. Також перед сівбою посівний матеріал обробляється спеціалізованою сумішшю елементів.І це логічно: у грунті все є, тім більше, що пожнивні рештки у повному обсязі лишаються в полі. Якщо ж грунт живий, то ефективно керувати майбутньою урожайністю можна шляхом таких цільових внесень і підживлень саме тих речовин, що потрібні рослинам у певний момент, і які точно будуть засвоєні.
Тім не менш, технологія мінерального живлення за технології ноу-тілл може бути різною. Як вже зазначалося, воно починається із комбайна та багаторічного накопичення ретельно подрібнених рослинних решток. Для їх кращого перепрівання полем можна розкидати селітру чи розбризкати КАС у нормі декілька десятків кілограмів.
Перед сівбою посівний матеріал бажано обробити критично важливими для пшениці мікроелементами. І вже на старті даті нехай не дуже багато, однак якісніх спеціалізованих добрив. Втім, це може бути азотно-фосфорне чи азотно-сірчане. Головне: бути впевненими у тому, що елементи живлення у його складі будуть доступними для кореневої системи рослин на стартові фазах розвитку.
Із відновленням весняної вегетації, як бачимо, принцип ранньовесняного підживлення азотними добривами залишається у силі. Однак бажано суттєво посилити складову позакореневих підживлень, починаючи із невеликих доз азоту та фосфору (останній краще вносити з осені з метою пришвидшення розвитку кореневої системи!) і закінчуючи усіма необхідними мікроелементами.
Слід розуміти, що успішне вирощування озимої пшениці за технологією ноу-тілл, як і інших культур, багато в чому залежить від правильно розрахованої сівозміни. Постійне чергування культур із різною кореневою системою та присутність бобових забезпечить, по-перше, насиченість грунту азотом, котрий підтягує за собою інші елементи живлення, а по-друге, розпушує грунт, полегшуючи циркуляцію вологи, а отже, засвоєння поживних речовин.
Своєю чергою, накопичення рослинних решток поступово сприяє підвищенню родючості грунту, про що, зокрема, і свідчить різке зростання кількості черв'яків у розрахунку на квадратний метр (якщо все робити правильно!). Тому класичні розрахунки виносу NPK та основного внесення мінеральних добрив є не зовсім коректними, коли ми ведемо мову про ноу-тілл. Тут завжди будуть свої нюанси.
Словом, успішність ефективності внесення мінеральних добрив за нульової технології цілковито залежить від її реалізації на полі в принципі. Тому і варто переходіті на «нуль» поступово, звіряючи власні розрахунки та сподівання із реальними результатами й процесами, котрі відбуваються у грунті.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для "Агробізнесу Сьогодні"
Джерело - http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/15269-mineralne-zhyvlennia-ozymoi-pshenytsi-za-tekhnolohiieiu-noutill.html
